Одним із основних пріоритетів державної політики є підвищення рівня промислової безпеки.
Рішення цієї проблеми — стратегічне завдання як центрального органу виконавчої влади - Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, так і урядового органу державного управління – Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
У програмі Кабінету Міністрів України „Назустріч людям” відображені як пріоритети діяльності, так і стратегічна мета - захист прав і свобод людей та запровадження соціальних, економічних і демократичних європейських стандартів життєдіяльності людей.
Органи Держпромгірнагляду впродовж 2005 року, керуючись основними пріоритетними напрямами державної політики в галузі промислової безпеки, проводили роботу щодо забезпечення реалізації конституційного права працівників на безпечні умови праці, недопущення аварій та аварійних ситуацій, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Але сучасні економічні відносини, розвиток нових форм власності, інтенсивність нарощування обсягів виробництва, курс України на вступ до Європейського Союзу - все це потребує принципово нового підходу до питань промислової безпеки й охорони праці в країні, а також змін в ідеології власника щодо відповідальності за життя і здоров’я найманих працівників.
Аналіз стану промислової безпеки свідчить, що в Україні спостерігається тенденція до зниження рівня виробничого травматизму, аварій та аварійних ситуацій. Але, на жаль, травматизм залишається ще на досить високому рівні.
Незважаючи на те, що 2005 рік пройшов під впливом чергової реорганізації наглядових органів, яка призвела до втрати багатьох позицій, напрацьованих протягом останніх років, наглядова система працювала стабільно завдяки попереднім досягненням.
Упродовж року спостерігалося зниження рівня травматизму як загального на 8,3% 20817 чол. (-1840), так і зі смертельними наслідками на 6,5% 1088 чол.(-76).
Має місце зниження травматизму в таких галузях, як вугільна (загинуло 157 осіб проти 200), будівництво (129 проти 142), агропромисловий комплекс (236 проти 265), транспорт (101 проти 102).
Відбулось зростання рівня смертельного травматизму в 5,3 раза на підприємствах нафтогазовидобутку та геології (16 проти 3), в 1,8 раза на підприємствах зв’язку (20 проти 11), в 1,5 раза на підприємствах машинобудування (67 проти 45), на 22% на підприємствах гірничорудної та нерудної промисловості (39 проти 32), на 8,7% в соціально-культурній сфері та торгівлі (137 проти 126).
Збільшилась кількість загиблих на підприємствах Дніпропетровської (110 проти 97), Кіровоградської (22 проти 15), Львівської (47 проти 40), Чернігівської (25 проти 21), Вінницької (32 проти 28), Сумської (23 проти 21) областей, міст Києва (89 проти 79) та Севастополя (13 проти 7).
Більше половини випадків загального (64,8%) і смертельного травматизму (53,3%) припадає на Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Запорізьку, Харківську, Львівську та Київську області.
Найвищий рівень травматизму зі смертельними наслідками в розрахунку на 1000 працюючих має місце у Луганській (0,139), Донецькій (0,132), Дніпропетровській (0,096), Хмельницькій (0,096) областях та у м. Севастополь ( 0,138).
До позитивних зрушень також потрібно зарахувати зменшення загальної кількості аварій з груповими нещасними випадками (292 проти 298), а також травмованих (815 проти 877) та загиблих (137 проти 192) працівників.
Протягом 2005 року на підприємствах України трапилось 2 групових нещасних випадки, в яких було смертельно травмовано 5 і більше працівників, а саме: на шахті «Лісова» ДП «Львіввугілля» (Львівська область) та МПП «Корсар» (Одеська область).
Аналіз смертельних нещасних випадків щодо причин їх виникнення свідчить, що в середньому у 72% випадків ці причини мають організаційний характер. З технічних причин сталося 18% нещасних випадків, а з причин психофізіологічного характеру - 10%.
Належного стану промислової безпеки й охорони праці в країні можливо досягти тільки тоді, коли всі три гілки соціального партнерства об’єднають свої зусилля. Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду бачить це в подальшій співпраці з роботодавцями і профспілками, в активізації роботи національної та регіональних рад з питань безпечної життєдіяльності населення, реалізації загальнодержавної та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Однак хоча в країні впродовж останніх років і досягнуто певних позитивних зрушень щодо стану промислової безпеки, проте щоб досягти рівня показників провідних країн, необхідно й надалі впроваджувати пріоритети в діяльності Департаменту, основними з яких визначено на 2006 рік такі:
- підвищення рівня промислової безпеки під час виконання небезпечних робіт та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки;
- сприяння підприємницькій діяльності в частині спрощення процедури отримання дозволів;
- підвищення рівня промислової безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами та ведення вибухових робіт;
- підвищення рівня безпеки життєдіяльності людини в регіонах, які можуть зазнати негативного впливу внаслідок аварій;
- організація робіт зі здійснення профілактичних заходів з питань промислової безпеки шляхом реалізації Загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006 – 2011 роки, спрямованих на впровадження прогресивних технологій, застосування сучасних засобів індивідуального та колективного захисту;
- посилення державного нагляду за дотриманням вимог пилогазового режиму на вугільних шахтах;
- створення правових засад з промислової безпеки для вступу України до Європейського Союзу.
|