Дійсно така вимога є,  а саме в ст. 5 Закону України «Про охорону праці» говориться “... До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.”

 

Офіційні статистичні показники аварійності та смертності на дорогах України виглядають приголомшуючими: в нашій країні щороку в транспортних аваріях гине понад 7 тис. і травмується біля 34 тис. осіб, що у 4-5 разів перевищує цей рівень в Європі. Тобто, щодня у ДТП гине біля 20 і травмується майже 100 осіб. Державі  зазначені проблеми приносять збиток майже в 34 млрд. доларів на рік.

 

Результати аналізу виробничого травматизму і смертності від нещасних випадків на виробництві у новому тисячолітті (за 2000–2009 роки) в Україні засвідчують, що причиною значної кількості нещасних випадків є помилки самих працівників: з цієї причини щороку травмувалися близько 65-75 % і гинули біля 80 % всіх постраждалих; групові випадки травматизму в 75-85 % також траплялись з вини “людського фактору”.

 

Стійкі зв'язки між надійністю діяльності та окремими психофізіологічними характеристиками надають можливість стверджувати, що найбільш ефективною технологією, яка може істотно вплинути на підвищення безпеки діяльності та збереження здоров'я і життя працюючих, є  психофізіологічна експертиза.

Накази, що регламентують організацію та проведення професійного відбору та психофізіологічної експертизи за окремими напрямками  діяльності:

• Наказ МОЗ України від 19 листопада 1996 року № 347 «Про затвердження Правил визначення придатності за станом здоров'я осіб для роботи на суднах» визначає перелік вимог до психофізіологічних показників для моряків.
• Наказ міністерства транспорту України від 20 листопада 2000 року № 641 «Про затвердження Правил медичної сертифікації авіаційного персоналу цивільної авіації України» та наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05 грудня 2004 року № 920 «Про затвердження Правил медичного забезпечення і контролю польотів цивільної авіації України» регламентують проведення психофізіологічного відбору льотного авіаційного персоналу (льотного складу та авіаційних диспетчерів).
• Наказ міністерства транспорту та зв'язку України від 14 вересня 2004 року № 818 «Про затвердження Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України»  визначає необхідність проведення професійного психофізіологічного відбору для осіб, яких приймають на залізничний транспорт на посади, пов'язані з рухом поїздів.
• Наказ міністерства палива та енергетики України 02 листопада 2005 року № 559 «Про затвердження та введення в дію нормативного документа "Організація роботи з персоналом підприємств електроенергетики. Положення" регламентує порядок психофізіологічного забезпечення та, зокрема, передбачає «… професійний добір проходять особи, які приймаються на підприємства електроенергетики для виконання робіт, що зазначені у Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі…».

Нормативні акти, що повторюють норму статті 5 закону про охорону праці, стосовно необхідності визначення психофізіологічної придатності до виконання даної роботи :

• Гірничий закон України вимагає від власника (керівника) гірничого підприємства забезпечувати «… прийняття працівників на роботу та проходження ними попереднього медичного огляду з метою встановлення фізичної та психофізіологічної придатності до виконання даної роботи».
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006  року  № 682, що визначає ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, визначає «допуск осіб до виконання робіт підвищеної небезпеки та таких, що потребують професійного добору, лише за наявності висновку психофізіологічної експертизи».
• Наказ Державного комітету рибного господарства України від 11 травня 1999  року  № 69 «Про затвердження Системи управління охороною праці в рибному господарстві» визначає необхідність встановлення фізичної та психофізіологічної придатності працівників окремих спеціальностей (плавсклад суден флоту рибного господарства, водолази, водії транспортних засобів, верхолази, електромонтери, електромеханіки тощо) для безпечного виконання робіт.
• Наказ Держпромгірнагляду від 16 листопада 2004   року  № 25 «Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах» містить положення, що «… Працівники, діяльність яких пов'язана з безпекою груп людей (майстри-підривники, електрослюсарі, машиністи підйомів, електровозів і гірничих виймальних машин, гірничі диспетчери та ін.), мають пройти при прийнятті на роботу професійний добір і попередній медичний огляд з метою встановлення фізичної та психофізіологічної придатності до виконання даної роботи…».
• Наказ Держпромгірнагляду від 31 січня 2005 року № 20 «Про затвердження Правил охорони праці в деревообробній промисловості»: «…Працівники, які допускаються до виконання робіт у виробничих процесах деревообробної промисловості, повинні мати відповідну професійну підготовку та відповідати фізіологічним і психофізіологічним особливостям робіт, які ними виконуються».
• Наказ Держгірпромнагляду від 22 листопада 2006  року № 4 «Про затвердження Правил охорони праці для підприємств трикотажної галузі промисловості»: «… Працівники,  які допускаються  до  виконання  робіт  у виробничих   процесах   трикотажного   виробництва,  повинні  мати відповідну професійну підготовку та  відповідати  фізіологічним  і психофізіологічним особливостям робіт, які ними виконуються».
• Наказ Держгірпромнагляду від 22 листопада 2006 року № 5 «Про затвердження Правил охорони праці для швейного виробництва»: «… Працівники,  які допускаються  до  виконання  робіт  у виробничих процесах швейного виробництва,  повинні мати відповідну професійну   підготовку    та    відповідати    фізіологічним    і психофізіологічним особливостям робіт, які ними виконуються».
• Наказ Держгірпромнагляду від 27 березня 2007 року № 62 «Про затвердження Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті»: «…До виконання робіт на висоті допускаються особи, не молодше 18 років, та які пройшли: професійний добір відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554»

За ініціативи Держгірпромнагляду і дорученням Кабінету Міністрів України створена і функціонує Система професійного психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки». У рамках Системи з 2005 року у більшості областей України (за винятком Вінницької, Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської) створено та активно функціонують регіональні центри психофізіологічної експертизи. На сьогодні Державне підприємство "Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду" координує роботу 54 регіональних центрів, що ліцензовані МОЗ України та тісно співпрацюють із закладами МОЗ і НАМН України. За період функціонування Системи обстежено близько 250 тисяч працівників, в тому числі близько 30 тисяч водіїв різних категорій.

На даний час у МОЗ України проходить погоджувальні заходи проект постанови Кабінету Міністрів України «Питання організації проведення психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору».

 

Введення в дію зазначеної постанови дозволить здійснити подальші кроки з покращання забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі як заходу з охорони праці, зокрема, реорганізації системи проведення медичного огляду водіїв транспортних засобів шляхом термінової розробки нормативного документу, що містить перелік вимог до психофізіологічних показників та критерії психофізіологічного добору водіїв різних категорій транспортних засобів, із внесенням відповідних змін та доповнень до нормативів проведення медичних оглядів (наприклад, доопрацювати перелік медичних протипоказань з урахуванням психофізіологічних показників або розробити окремий документ).

 

Пропоновані заходи передбачались ще у "Програмі забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів", затвердженої постановою КМ України від 6 квітня 1998 р. № 456 та, на жаль, так і не були виконані.

Проведення психофізіологічної експертизи водіїв, на нашу думку, дозволить суттєво знизити рівень показників виробничого і дорожнього травматизму і смертності, але вітчизняні та зарубіжні фахівці стверджують, що психофізіологічні заходи призводять до зниження аварійності технічних систем із-за помилок персоналу на 40-70 %; підвищення надійності роботи систем управління на 10-25 %, а також зменшення затрат на навчання фахівців на 30-40 %.

Допомогу у підготовці матеріалів надав головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальностей “Психофізіологія” і “Авіаційна та космічна медицина”, доктор медичних наук, професор Єн Анатолій Іванович.

В.В.Литвинов