Затверджено:
Наказ Держпромгірнагляду МНС України
від 24.03.2006 № 51

Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ прісних  підземних вод

I. Загальна частина

Відповідно до вимог основ Кодексу України про надра, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Водного кодексу України, а також Положення про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду головним завданням нагляду за геологічним вивченням родовищ прісних підземних вод, їх розробкою і охороною є забезпечення всіма підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами вимог з раціонального використання родовищ прісних підземних вод, а також виконання заходів щодо їх охорони.

Нагляд у цій галузі ведеться

на всіх стадіях вивчення та експлуатації родовищ прісних підземних вод;

при узгодженні проектів дослідно-промислової розробки та планів робіт на рік;

при узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами;

при узгодженні правил технічної експлуатації родовищ підземних вод;

при контролі за дотриманням надрокористувачами встановлених режимів у зонах санітарної охорони.

У наглядовій діяльності при геологічному вивченні родовищ прісних підземних вод, їх розробці та охороні необхідно керуватися наступними законодавчими актами і нормативними документами:

1. Кодексом України про надра. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994р. № 132/94- ВР

2. Водним кодексом України. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 р. № 213/95 – ВР.

3. Положенням про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2005 р. № 1090

4. Законом України «Про питну воду і питне водопостачання». Затверджено Постановою Верховної Ради України від 10 січня 2002 р. №2918- III.

5. Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Затверджено Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2000 р. № 1775 – III.

6. Положенням про порядок надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2006р. №168

7. Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р №459.

8. Положенням про порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. № 114

9. Державними стандартами на питні води.

10. Інструкцією із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду до родовищ питних і технічних підземних вод. Затверджено ДКЗ України 2000 р.

11. Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України.

12. Положенням про охорону підземних вод.

13. Правилами виконання робіт з санітарно-технічного тампонажу свердловин, які необхідно ліквідувати.

14. Положенням про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи).

15. Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05травня 1997 р. № 432.

16. Правил безпеки на геологорозвідувальних роботах.

II. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення та оцінки родовищ прісних підземних вод

Перевірку дотримання вимог з геологічного вивчення, використання та охорони надр на стадії проведення геологорозвідувальних робіт варто проводити на об'єктах, що знаходяться в детальній розвідці і по яких готуються матеріали підрахунку запасів прісних підземних вод для подання в ДКЗ України. Вибір об'єктів для нагляду варто робити на основі пооб'єктних планів геологорозвідувальних організацій.

Під час перевірки дотримання вимог з геологічного вивчення родовищ підземних вод та охорони надр варто послуговуватися вимогами ст.56 Кодексу України про надра і Проектом геологорозвідувальних робіт. Особливу увагу приділити дотриманню встановленого законодавством порядку надання надр у користування; наявності ліцензії на вид діяльності у геологорозвідувальної організації; раціональному видобутку, використанню та утилізації підземних вод при відкачках; недопущенню шкідливого впливу бурових робіт на збереження запасів корисної копалини; дотриманню проектних рішень при розвідці родовищ, а також питанням розміщення розвідувальних свердловин, їх конструкції, способу буріння, термінів дослідних відкачок і забезпеченості їх технічними засобами, виконанню заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Серйозну увагу варто приділяти питанням консервації та ліквідації свердловин, дотриманню геолого-технічного наряду при їх бурінні, при цьому необхідно мати на увазі, що спостережні свердловини буряться найменшим діаметром, але з розрахунком можливості установки фільтрів у водоприймальній частині; діаметри розвідувальних свердловин задаються з розрахунком проведення з них дослідних відкачок; діаметри розвідувальних свердловин, призначених для наступної передачі в експлуатацію, повинні відповідати проектним діаметрам експлуатаційних свердловин.

Конструкція свердловин і способи буріння повинні передбачати можливість роздільного випробування водоносних горизонтів, а при змінній по вертикалі проникаючої властивості водовміщуючих порід - хімічного складу підземних вод окремих їх зон.

III. Узгодження спеціальних дозволів на користування надрами

Під час узгодження спеціальних дозволів на користування надрами з метою експлуатації родовищ прісних вод заявнику органи Держпромгірнагляду зобов'язані керуватися вимогами, за пропонованими до розробки родовищ корисних копалин:

наявність у Статуті підприємства пункту, який передбачає вид діяльності – “розробка родовищ підземних вод”;

правильність визначення меж ліцензійної ділянки надр, які б відповідали гідрогеологічним розрахункам, наявність географічних координат ділянки надр і координат свердловин;

наявність затверджених запасів корисної копалини в ДКЗ України на ділянки надр, яка ліцензується (вимога ст.45 Кодексу України про надра);

наявність фахівців з виконання обов'язків надрокористувача в частині геологічного вивчення родовища при його експлуатації, (вимога ст. 24 р.2 п.2 Кодексу України про надра);

наявність документів, що підтверджують належність свердловин заявнику, технічний стан об'єктів експлуатації;

наявність паспорту на кожну свердловину;

наявність технічного персоналу з обслуговування свердловин і їх кваліфікація,

наявність копії дозволу на спецводокористування;

наявність хімічних та бактеріологічних аналізів води;

наявність сертифікату відповідності та висновки СЕС;

наявність споживачів для цільового використання підземні води,

При цьому особливу увагу приділити такому питанню: чи призведе зміна власності до порушення режиму функціонування свердловин з водопостачання населення, погіршення якості підземної води, умов надання послуг населенню?

IV. Контроль за дотриманням встановленого порядку передачі розвіданих родовищ прісних підземних вод для промислового освоєння

Своєчасна перевірка дотримання порядку передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння забезпечує попередження фактів передачі родовищ прісних підземних вод чи їх ділянок з незакінченим комплексом необхідних геологічних і гідрогеологічних робіт з недостатньо повною і недостовірною оцінкою запасів прісних вод, а також з недостатніми геологічними й іншими матеріалами.

Варто мати на увазі, що на родовищах прісних підземних вод, намічених до передачі для промислового освоєння, повинен бути закінчений необхідний комплекс геологорозвідувальних робіт і виконані вимоги, визначені Порядком передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. №114:

оформлений спеціальний дозвіл на користування надрами;

промислові запаси прісних підземних вод, затверджені в ДКЗ України;

ліквідовані у встановленому порядку розвідувальні свердловини;

акт технічного стану експлуатаційних і спостережних свердловин;

виконані рекомендації ДКЗ у частині оцінки запасів прісних підземних вод оформлені довідкою;

збережені в належному стані наземні центри і знаки геодезичної опорної мережі та планові знімальні мережі.

Для передачі родовища у промислове освоєння створюється міжвідомча комісія, яка працює безпосередньо на приймальному об’єкті.

Передача родовища оформляється актом, який підписують усі члени міжвідомчої комісії.

Акт міжвідомчої комісії є підставою до зарахування запасів на баланс підприємства.

V. Порядок узгодження правил технічної експлуатації родовищ прісних підземних вод

Правила технічної експлуатації родовищ прісних підземних вод згідно з вимогами ст.51 Кодексу України про надра підлягають узгодженню з Держпромгірнаглядом і Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

Під час розгляду наданих на узгодження правил технічної експлуатації родовищ прісних підземних вод необхідно перевірити наявність наступної технічної документації:

генерального плану площадки водозабірного спорудження;

паспорта на каптажні спорудження ;

бурових журналів;

виконавчих гідрогеологічних і технічних розрізів свердловин;

матеріалів іспиту відкачкою;

проект зон санітарної охорони;

дані аналізу води під час іспиту свердловин;

паспорта на кожну свердловину.

Родовища прісних підземних вод можуть експлуатуватися в режимі самовиливу і примусовим способом, коли подача води на поверхню здійснюється за допомогою технічних засобів.

Правила технічної експлуатації родовищ підземних вод повинні містити програму режимних спостережень за розробкою родовища, складеної і затвердженою територіальною геологічною організацією. Свердловини облаштовуються амперметром для виміру сили току електродвигуна насоса, манометром, вантузом вентилем для випуску повітря, зворотним клапаном, водоміром, рівнеміром датчиком сухого ходу і пробовідбірним краном. Устаткування і контрольно-вимірювальні прилади свердловин, що працюють у режимі самовиливу, аналогічні облаштованості родовищ мінеральних вод.

У розділі «Режим експлуатації родовища» має бути передбачено щорічну генеральну перевірку стану свердловин, устаткування і всіх трубопроводів, за якої визначається: дебіт свердловин (шляхом відкачки для примусової експлуатації), ступінь зношення устаткування і самої свердловини, причини зміни її продуктивності, якість води, стан обсадних труб тощо.

Звернути увагу на розробку заходів щодо усунення причин, що впливають на негативний стан свердловин (часті вмикання і вимикання насосної установки, використання свердловин як резервних):

установку баків запасу води, що дають змогу включати насосні установки не частіше за 2-3 рази на годину;

для резервних свердловин – змінний режим роботи з основною свердловиною не менше за 2-3 години і не рідше за 1-2 рази на місяць.

У правилах технічної експлуатації повинні бути передбачені вимоги безпечної експлуатації електричного насосного устаткування:

щомісячний вимір опору ізоляції системи «кабель-електродвигун», що має бути не нижчим за 0,5 Ом;

контроль критичного показника сили току електричного двигуна насосу;

щомісячний огляд, підчищення і підтяжка кріплення електричних елементів з’єднання станції управління тощо.

Розділ «Експлуатація насосних установок» повинен містити порядок включення насосів – включення насоса відбувається за зачиненою засувкою; після досягнення повного напору засувку поступово відчиняють; якщо під час пуску насоса у воді з'явилися домішки піску і глини, необхідно зменшити витрату води, регулюючи його засувкою нагнітального трубопроводу – припиняти роботу насоса в цьому випадку не дозволяється, лише після появи чистої води припиняється робота насосу, при цьому електродвигун виключають після зачинення засувки на нагнітальному трубопроводі, повторне включення насосу можливе тільки після встановлення рівня води в свердловині і не менше ніж за 5 хвилин після відключення насоса.

Необхідно звертати увагу на відповідність продуктивності насосів затвердженим запасам корисних копалин на родовищі і дебіту окремих свердловин. Крім того, в розділі має бути передбачено будівництво надкаптажних споруд і рекомендації з їх конструкції. На кожну надкаптажну споруду повинен бути складений паспорт.

Надкаптажні споруди мають бути в справному стані.

VI. Контроль за правильністю розробки родовищ прісних підземних вод

Безпосередній контроль за правильністю розробки родовищ прісних підземних вод і охороною надр здійснюється шляхом систематичних обстежень підконтрольних підприємств і організацій, що розробляють родовища підземних вод.

Періодичність перевірок встановлюється начальником інспекції за планами, що складаються з урахуванням аналізу наглядової діяльності інспектора на підконтрольних підприємствах.

Під час проведення обстежень необхідно перевіряти наявність:

Статуту підприємства.

Свідоцтва про державну реєстрацію підприємства.

Довідки про внесення до єдиного державного реєстру підприємств.

Геологічних матеріалів із протоколом затвердження запасів прісних підземних вод у ДКЗ України. Вимога ст.45, 56 п.1 Кодексу України про надра.

Спеціального дозволу на користування надрами. Вимога ст.16 Кодексу України про надра.

Ліцензії на вид господарської діяльності – пошук, розвідка родовищ корисних копалин і на видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення. (вимога ст.9 п.1 і п.5 Закону про ліцензування окремих видів господарської діяльності), або договір з геологічною організацією на гідрогеологічне забезпечення робіт з видобутку підземних вод. Ліцензії на централізоване водопостачання.

Правил технічної експлуатації родовища. Вимога ст.51 Кодексу України про надра.

Дозволу на спеціальне водокористування. Вимога ст.48 Водного кодексу України.

Проекту зон санітарної охорони родовища. Вимога ст.93 Водного кодексу України.

Паспорту надкаптажної споруди. Вимога п.2.6 Правил технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України.

Акта передачі родовища для промислового освоєння. Вимога ст.40 Кодексу України про надра.

Дозволу на роботи підвищеної небезпеки.

Результатів гідрогеологічного забезпечення робіт з:

виконання програми режимних спостережень за обсягами і термінами з веденням відповідних журналів, перевірка сталості дебетів, напорів, рівнів, температури, складу і властивостей води, даних аналізу річних і багаторічних спостережень за розробкою родовища;

ведення журналу обліку видобутку води (ПІД-11, ПІД-12);

стану обліку і руху запасів по Ф-7 гр.;

наявності і виконання заходів щодо проекту зон санітарної охорони;

контролю технічного стану надкаптажних споруд, свердловин, їх оголовків, трубопроводів, накопичувальних резервуарів та інших гідротехнічних споруд (наявність технічних паспортів на трубопроводи, засувки тощо; наявність графіків поточного і капітальних ремонтів надкаптажних споруд; ведення журналів експлуатації водозабірних споруд; стан огорожі першої зони санітарної охорони і стан території першої і другої зон санітарної охорони; дотримання вимог правил електричної безпеки під час роботи електричного насосного устаткування);

забезпеченості надкаптажних споруд контрольно-вимірювальними приладами відповідно до проекту, їх тарування, наявність паспортів технічної експлуатації приладів обліку.

Під час обстеження території зон санітарної охорони звертати увагу на можливе ведення гірничих, будівельних або інших господарських робіт, перевіряти наявність проектної і дозвільної документації на господарську діяльність, а також вимагати виконання запроектованих заходів щодо охорони родовища прісних підземних вод.

У разі потреби за для детальнішого обстеження доцільно залучати різних фахівців (гідрогеологів, представників санепідемнагляду й охорони природного навколишнього середовища).

За результатами обстеження складаються і видаються надрокористувачу приписи для обов'язкового виконання.