Метою заходу є привернення уваги громадськості до масштабів проблем на виробництві,  формування культури охорони праці у суспільстві, підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці працівників, що дасть можливість забезпечити гідне життя не тільки нам, але і нашим нащадкам.

У брифінгу взяли участь заступник Голови ФПУ Сергій Українець, перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан, директор виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Валерій Акопян, провідний науковий співробітник  Інституту медицини праці НАН України, кандидат мед. наук Інна  Луб’янова.

Згідно із статистичними даними, в Україні працює близько 1,3 млн. працівників в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Значну кількість таких працівників складають жінки, що негативно позначається на їх здоров’ї та впливає на здоров’я нащадків. На підприємствах України у 2012 році травмовано 9816 осіб, з них 623 – смертельно.

У рамках комплексного управління охороною праці Держгірпромнаглядом України разом із соціальними партнерами опрацьовано Загальнодержавну соціальну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 – 2018 роки, яку було розглянуто на засіданні Верховної Ради України. Загалом цією програмою на поліпшення умов і гігієни праці та запобігання ризикам виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварійності передбачено майже 60 млн. грн. 25 квітня 2013 року Закон підписав Президент України.

Метою прийняття цього Закону є комплексне розв’язання проблем у сфері охорони праці, формування сучасного безпечного та здорового виробничого середовища, мінімізація ризиків виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Серед заходів програми, спрямованих на вирішення питань професійних захворювань, є:
розроблення рекомендацій щодо профілактики професійних та спричинених умовами виробництва захворювань  рятувальників;
визначення ризику виникнення професійних захворювань на підприємствах залізорудної, металургійної та гірничодобувної промисловості;
визначення рівнів прийнятного ризику працівників на підприємствах машинобудівної, нафтогазовидобувної промисловості, підготовка пропозицій щодо прогнозування розвитку професійних і спричинених умовами виробництва захворювань;
дослідження щодо професійних факторів ризику виникнення раптової смерті на робочому місці серед найбільш уразливих професійних груп працівників та розроблення методів запобігання їй;
цілий ряд заходів, пов’язаних з питаннями професійного опромінення;
тощо.