Державний нагляд за охороною праці в будівництві здійснюють 70 інспекторів, 2-х спеціалізованих і 23-х регіональних інспекцій. Державному нагляду підконтрольні близько 28,5 тис. організацій та підприємств різної форми власності, з кількістю працюючих майже 985 тис. осіб.

Відповідно до плану роботи Держгірпромнагляду на 2006 рік державними інспекторами проведено 9418 перевірок підприємств, будівельних майданчиків та об'єктів, у тому числі здійснено 124 комплексних обстежень, 1431 цільову та 7863 оперативних перевірок. Під час перевірок виявлено понад 83100 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, при цьому призупинено 12380 робіт та експлуатацію об'єктів. За результатами перевірок притягнуто до адміністративної відповідальності 4725 працівників, у тому числі 1377 керівників підприємств, накладено штрафів на суму 433,05 тис. грн., при цьому стягнуто штрафів на суму 409,32 тис. грн., що складає майже 95 відсотків.

Варто відзначити, що в більшості територіальних управлінь проводиться достатня кількість обстежень, призупинень робіт та об’єктів, застосування практики притягнення до адміністративної відповідальності порушників нормативно-правових актів з охорони праці, але є і недоліки.

Середня кількість перевірок у галузі у розрахунку на одного інспектора по Комітету складає 134, у той час як в ТУ по Житомирській області вона складає 38, Чернівецькій – 69, Кіровоградській – 94, Донецькій – 104, Київській області та м. Києву – 108.

Комплексних перевірок зовсім не проводилося в ТУ по Волинській області.

Середня кількість призупинених робіт та об`єктів у галузі у розрахунку на одного інспектора по Комітету складає 176, у той час як в ТУ по Житомирській області вона складає 49, Чернівецькій – 50, Вінницькій – 65, Донецькій – 74, Луганській – 95, Сумській – 104, Волинській – 124, Тернопільській – 127.

Середня кількість накладених штрафів у галузі у розрахунку на одного інспектора по Комітету складає 67, у той час як в ТУ по Житомирській області вона складає 13, Чернівецькій – 37, Вінницькій – 39, Херсонській – 41, Івано-Франківській – 46, Луганській – 50.

У тому числі середня кількість накладених штрафів на перших керівників підприємств у розрахунку на одного інспектора по Комітету складає 19, у той час як в ТУ по Житомирській області вона складає 5, Чернівецькій – 6, Миколаївській та Харківській областях – по 10, Луганській області – 12.

Стабільно високим у галузі залишається кількість нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками. Хоча необхідно зазначити, що кількість смертельних нещасних випадків відносно обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт продовжує знижуватися.

На підприємствах та в організаціях будівельної галузі протягом 2006 року смертельно травмовано 152 працівника проти 130 за минулий рік, в тому числі за грудень 2006 року – 31 проти 9 за відповідний період 2005 року.

Основними травмуючими факторами у 2006 році були:

падіння з висоти – 64;

обрушення конструкцій та падіння предметів – 19;

ураження електричним струмом – 10;

дія рухомих частин машин та механізмів – 9;

дорожньо-транспортні пригоди – 25.

Будівельна галузь належить до тих галузей господарства держави, де питання промислової безпеки, охорони праці, попередження виробничого травматизму повинні бути постійно в центрі уваги керівників усіх рівнів будівельного комплексу, обласних державних адміністрацій та органів державного нагляду, оскільки за цим стоїть не лише збереження життя працівників будівельних підприємств, а й безпека життєдіяльності населення країни.

У будівельному комплексі щорічно зростають обсяги будівельно-монтажних робіт (БМР). Так, якщо у 2005 році обсяги виконання БМР були на рівні 25,4 млрд. грн., то вже у 2006 році ця цифра сягнула 38,1 млрд. грн., причому значна частина обсягів виконання робіт та темпи їх зростання прийшлися на ті регіони, у яких в останні роки практично не будували. Інформація про це постійно доводилась до територіальних управлінь, але не всі на належному рівні вжили відповідних заходів, що призвело до зростання травматизму на підприємствах цих регіонів. Зокрема це стосується територіальних управлінь по Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській областях. Загалом по цих регіонах цифра зростання рівня травматизму склала + 19, а це практично дорівнює зростанню рівня травматизму по Україні + 22.

В умовах постійного зростання обсягів БМР, з метою посилення ефективності наглядової роботи та запобігання нещасним випадкам на виробництві необхідно територіальним управлінням:

по Житомирській, Запорізькій, Львівській та Харківській областях заповнити штатні вакансії інспекторів з нагляду в будівництві;

по АР Крим та м. Севастополю, Київській області та м. Києву, Івано-Франківській, Луганській, Полтавській та Харківській областях збільшити на одного-двох кількість інспекторів з нагляду в будівництві;

по АР Крим та м. Севастополю, Дніпропетровській, Луганській та Харківській областях розглянути питання створення окремих державних інспекцій з нагляду в будівництві.

Сучасний будівельний майданчик, у більшості випадків це фактично, виробничий об'єкт, з великою насиченістю робіт підвищеної небезпеки, до виконання яких повинні залучатися тільки кваліфіковані та навчені працівники.

Статистика нещасних випадків у будівельному комплексі засвідчує, що значною частиною керівників підприємств, зокрема невеликих новостворених організацій малого підприємництва, питання охорони праці не розглядаються не лише як першочергові, а часто взагалі не беруться до уваги, поки не трапляється нещастя. Питання навчання персоналу, перевірки знань та навичок із безпечного виконання робіт, створення безпечних умов праці відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" – все це відноситься до питань клопітких, щоденних, які вимагають постійної уваги та ретельності.

Перевірками встановлено, що значна частина нещасних випадків трапляється внаслідок організаційних причин, а саме: під час ведення БМР без проекту виконання робіт; внаслідок відсутності дозволу Держгірпромнагляду на початок виконання робіт підвищеної небезпеки; не забезпеченості працюючих засобами колективного і індивідуального захисту. Як наслідок це призвело до зростання рівня смертельного травматизму на підприємствах Львівської області на 6 випадків, Черкаської – на 5, АР Крим та Івано-Франківської – на 4, Закарпатської, Полтавської та Хмельницької – на 2.

Вищезазначене вказує на відсутність дієвої роботи служб охорони праці підприємств та не достатню ефективність нагляду органів Держгірпромнагляду у будівельній галузі в сучасних умовах.

З метою посилення ефективності державного нагляду, підвищення рівня промислової безпеки, зменшення виробничого травматизму та на виконання плану роботи Комітету на 2006 рік територіальні управління проводили цільові перевірки будівельних об’єктів щодо: наявності проектно-технічної документації на безпечне ведення будівельно-монтажних робіт, зокрема на висоті, дозволу Держгірпром-нагляду на початок робіт підвищеної небезпеки, забезпеченості працюючих засобами колективного та індивідуального захисту, дотримання правил безпечного поводження з машинами, механізмами та устаткуванням.

Було проведено більше 2700 перевірок, під час яких виявлено понад 19700 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, призупинено роботу понад 3080 об'єктів, дільниць, робочих місць, машин та пристроїв. До адміністративної відповідальності притягнуто 1538 посадових осіб, у тому числі 486 перших керівників підприємств. На двадцяти восьми керівників підприємств надіслані матеріали до органів прокуратури для вжиття заходів.

Перевірки в цілому показали, що більша частина будівельних підприємств проводить певну роботу з підвищення рівня промислової безпеки та поліпшення стану охорони праці на будівельних майданчиках.

Але в той же час виявилося, що понад 290 будівельних підприємств провадили роботи, не маючи дозволу Держгірпромнагляду на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, майже 230 організацій працювали без проекту виконання робіт, значна частина будівельних майданчиків прийнята під забудову без складання акта закінчення позамайданчикових та внутрішньомайданчикових підготовчих робіт і готовності об'єкта до початку будівництва, деякі керівники не мають відповідної професійної підготовки, частина працівників робочих професій не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, відповідних інструктажів з охорони праці, стажування на робочих місцях та попереднього медогляду.

Удосконалюється та підвищується ефективність нової форми здійснення нагляду за охороною праці – "Будівельний патруль". До роботи "Будівельного патруля" залучаються відповідальні працівники ТУ, ЕТЦ, інспекцій котлонагляду, енергетики, представники органів прокуратури, інспекцій держархбудконтролю Мінбуду України, відділів охорони праці державних адміністрацій.

У 2006 році проведено понад 930 виїздів "Будівельного патруля", під час яких призупинено роботу понад 2720 об'єктів, дільниць, робочих місць, машин та пристроїв. До адміністративної відповідальності притягнуто 826 посадових осіб, у тому числі 267 перших керівників підприємств.

На виконання Рішення від 28.05.2004 №61/21 спільного засідання колегії Держбуду України і Держнаглядохоронпраці України до складу ліцензійних комісій облдержадміністрацій введені представники органів Держгірпромнагляду. Цей захід на сьогодні відіграє важливу і позитивну роль в роботі з підвищення вимог з питань охорони праці до ліцензіатів під час видачі ліцензій на провадження будівельної діяльності. Конструктивну позицію з цього питання продовжує займати Мінбуд України.

У той же час необхідно зазначити, що продовжують займати неконструктивну позицію Міністерство архітектури і будівельної політики при Раді Міністрів АР Крим і управління містобудування та архітектури Одеської облдержадміністрації, які відмовляються ввести до складу своїх ліцензійних комісій представника органу Держгірпромнагляду.

Останнім часом Держгірпромнагляду та Мінбуду спільно вдалося частково вирішити низку питання щодо підвищення рівня промислової безпеки, поліпшення стану охорони праці та зменшення виробничого травматизму у будівельному комплексі, зокрема Державним науково-дослідним інститутом будівельного виробництва (НДІБВ) розроблені державні будівельні норми ДБН "Будівництво в умовах щільної забудови. Вимоги безпеки".

Але є ще недоопрацювання. Сьогодні нормативно-правова база з безпечного виконання будівельних робіт значно відстає від обсягів їх виконання та насиченості будівельних майданчиків машинами, механізмами та устаткуванням підвищеної небезпеки. Нормативно-правових актів або зовсім немає, або вони морально застарілі і не відповідають сучасним умовам та технологіям виконання будівельних робіт і, як наслідок, це позначається на рівні виробничого травматизму.

Необхідно Мінбуду розробити новий нормативно-правовий акт з охорони праці "Правила охорони праці під час виконання будівельно-монтажних робіт", в якому врахувати передові технології та безпечні методи виконання таких робіт, застосування сучасних машин, механізмів та обладнання замість технічно і морально застарілого СНиП ІІІ-4-80* "Техника безопасности в строительстве".

Необхідно також продовжувати розроблення правил:

 "Висотні будівлі і споруди. Будівельно-монтажні роботи. Вимоги до охорони праці.";

"Правила охорони праці працівників під час будівництва каркасно-монолітним методом будівель і споруд";

"Правил обстеження технічного стану, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації житлових будинків, будівель і споруд адміністративного та соціально-культурного призначення".

З метою покращення стану охорони праці на будівельних майданчиках та реального впливу на генеральних підрядників (замовників) і через них на всіх учасників будівництва необхідно Мінбуду розробити та зареєструвати у Мінюсті нове "Положення про взаємодію замовників, генпідрядних та субпідрядних будівельних організацій" замість існуючого, яке має рекомендаційний характер.

З метою посилення ефективності державного нагляду, підвищення рівня промислової безпеки та запобігання виробничого травматизму територіальним управлінням Держгірпромнагляду пропонується:

1. Провести аналіз травматизму в регіонах та звернути увагу на виявлення прихованих нещасних випадків.

2. Ініціювати внесення до плану роботи Рад з безпечної життєдіяльності населення при облдержадміністраціях на 2007 рік питань:

про стан промислової безпеки та охорони праці у будівельній галузі та заходи щодо його поліпшення;

про поновлення та розширення в регіонах професійно-технічного навчання працівників робітничих будівельних професій.

3. Здійснити протягом поточного року перевірки будівельних об’єктів щодо:

наявності проектно-технічної документації на безпечне ведення будівельно-монтажних робіт, зокрема, на висоті та дозволу Держгірпромнагляду на початок робіт підвищеної небезпеки;

проведення первинного та чергових інструктажів, стажування перед початком роботи працюючих на висоті, наявність та

правильність оформлення нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки та проведення відповідних медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах з небезпечними умовами праці, в тому числі на висоті.

4. Забезпечити прийняття всіх будівельних майданчиків під забудову зі складанням акта закінчення позамайданчикових та внутрішньомайданчикових підготовчих робіт і готовності об'єкта до початку будівництва.