Олександр ХОХОТВА:  „Для нас головне – захист життя працівників”

Голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України

У нинішній час природних катаклізмів і техногенних катастроф інформація про людські втрати під час потопів чи аварій, на тих же шахтах, подекуди, звучить,  як зведення із фронту бойових дій. З природою  важко сперечатися. Безумовно  вона реагує на діяльність людини і таким чином попереджає нас – не жартуйте зі мною. А ось за негативні наслідки порушень на підприємствах, виробництвах, шахтах  відповідати маємо не  лише перед собою, а й перед законом.   Про те, який у нас стан з дотриманням правил безпеки на виробництвах і до яких галузей вітчизняної економіки є найбільше претензій? Хто є лідером з позначкою „мінус”? Урядовому кур’єру розповідає Голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд) Олександр Хохотва.

УК: Олександре Івановичу, назвіть „лідерів”, до яких у Держгірпромнагляду найбільше зауважень?

– За статистичними даними, дотримання норм безпеки, на жаль, і досі не стали прерогативою  для більшості підприємств, де існує значна загроза здоров`ю та життю працівників. Саме тому  Держгірпромнагляд не лише  виявляє ці порушення, а й спрямовує свою діяльність і господарів виробництв   на їхнє  запобігання.

Торік найбільше порушень законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки наші інспектори  виявили у вугільній промисловості, будівництві, підприємствах промисловості будматеріалів, газовому господарстві, а також соціально-культурній сфері та сільському господарстві. Як бачите спектр широкий. Так, у вугільній промисловості виявлено понад півмільйона порушень. Саме вона  залишається лідером із позначкою «мінус».

У кожній із зазначених галузей, крім лідера, минулого року було зафіксовано близько ста тисяч порушень правил безпеки. Проте, з огляду на перманентне зменшення кількості нещасних випадків упродовж останніх років, можна  констатувати, що робота з усунення порушень та запобіганню  нещасним випадків здійснюється результативно.

УК:  Скільки об’єктів з підвищеною небезпекою внесено до державного реєстру?

– На кінець минулого року до Державного реєстру внесено 7982 об’єкта підвищеної небезпеки, які перебувають у власності або користуванні 3413 суб‘єктів господарювання. Електронна версія Державного реєстру розміщується та постійно оновлюється на нашому сайті, ця інформація доступна.

УК: Скільки штрафів виписав комітет минулого року? Чи справно їх сплачують штрафники?

– Торік до адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства з охорони праці та охорони надр притягнуто майже 89 тисяч працівників, серед яких понад 19 тисяч – керівники підприємств. На кінець минулого року майже всі порушники розрахувалися з державою – кількість боржників становить близько 3%.

УК: У Держгірпромнагляді неодноразово наголошували, що орендна форма власності не забезпечує належного рівня промислової безпеки та проведення гірничих робіт (зокрема у вугільній галузі). Порівняйте, будь ласка,  на яких підприємствах – орендних, приватних, державних дотримуються визначених вимог.

– Промислова  безпека  не лише на шахтах, а й на підприємствах інших галузей виробництва залежить не стільки від форми власності, скільки від розуміння цієї проблеми керівником підприємства. На сьогоднішній день форму власності змінило чимало вугільних шахт, але не всі власники усвідомлюють важливість безпечної роботи на них, не всі вкладають гроші у безпеку.

Якщо говорити про загальний травматизм на вугільних шахтах – він суттєво зменшився. Торік було травмовано 4888 гірників, з них 131 – смертельно. Порівняно з попереднім роком, травмованих поменшало майже на 7%, а кількість смертельних випадків скоротилася на 14%. При чому ситуація дещо поліпшилася на підприємствах усіх форм власності: і тих, що підпорядковані  державі і тих, які мають приватного власника.     

Серед орендних підприємств, уваги потребує шахта ім. О. Ф. Засядька – одне з найбільш потужних підприємств вугільної галузі, що забезпечує стабільний видобуток коксівного вугілля, використовує метан для власних потреб. Це одна із найбільш прибуткових але, водночас,  найбільш небезпечних шахт України.

Високий рівень виробничого травматизму – на приватних малих шахтах. Першопричина – незадовільний стан безпеки ведення гірничих робіт, охорони надр і довкілля. На сьогодні у вугільній галузі зареєстровано близько сотні таких підприємств. Серед основних проблем, що призводять до нещасних випадків – відсутність сучасних засобів  механізації, значний обсяг використання  ручної праці. Подекуди використовується гірничо-шахтне устаткування, що вже давно відпрацювало нормативний строк експлуатації, не пройшло сертифікації, випробувань або виготовлено кустарно. Зрозуміло, що всі ці порушення негативно позначаються на рівні аварійності та виробничого травматизму на малих приватних підприємствах недержавної форми власності.

УК: Щодо так званих «вугільних копанок». Як Держгірпромнагляд бореться з їх існуванням? Чи є у вас дієві засоби впливу на незаконну розробку надр?

– Боротися з існуванням несанкціонованого видобутку корисних копалин, користування надрами та землею означає змусити всіх, хто хоче видобувати вугілля, діяти у правовому полі. Це передбачає отримання такими суб`єктами усіх необхідних дозвільних документів, розробку проектної документації, оформлення земельної ділянки і найголовніше: їх відповідальність за безпечні умови праці та безпеку довкілля у місцях, де здійснюються такі роботи.

Процес легалізації йде дуже складно. Та попри все, на сьогодні більше двохсот невеликих вугільних підприємств уже мають спеціальні дозволи на користування надрами на виходах вугільних пластів поблизу гірничих виробок закритих шахт. Це – досить велика цифра.

Щоб не допустити самовільного видобутку вугілля на гірничих відводах діючих шахт, фахівці Держгірпромнагляду не погоджують плани розвитку гірничих робіт тим шахтам, власники яких не вживають заходів з припинення несанкціонованого видобутку вугілля на їхній території. Разом з тим, можливість органів державного гірничого нагляду вплинути на ситуацію із самовільної розробки в межах закритих шахт досить обмежена. Кардинальне  вирішення проблеми можливе лише у разі застосування владних повноважень органами місцевого самоврядування із залученням правоохоронних органів. Адже згідно зі ст.10 «Кодексу України Про надра», обмеження незаконної діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у сфері гірничих відносин належить до компетенції міських та районних рад народних депутатів.

УК: Обладнання для видобутку шахтного метану. Наскільки воно є безпечним? Хто його сертифікує і яку роль в цьому процесі відіграє Держгірпромнагляд?

-- На цей час видобуток шахтного метану спеціальним обладнанням проводять три підприємства: орендне підприємство «Шахта ім. О.Ф. Засядька», НПК «Контакт» та ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». «Шахта ім. О.Ф. Засядька» видобуває метан з виробленого простору раніше відпрацьованих лав свердловинами пробуреними з поверхні, а також отримує метан під час ведення дегазаційних робіт. НПК «Контакт» видобуває метан з однієї свердловини, що пробурена у вироблений простір у районі міста Лисичанська. Гарантією безпечності такого обладнання може бути лише неухильне виконання вимог усіх правил його експлуатації.

Дозвіл на експлуатацію обладнання, яке використовується для виконання цих робіт, на підставі позитивного експертного висновку про відповідність обладнання вимогам нормативно-правових актів з охорони праці видається Держгірпромнаглядом. На обладнання іноземного виробництва, що використовується для видобутку метану в Україні, потрібно отримувати додатковий сертифікат відповідно до вимог чинного законодавства.

УК: У світлі підготовки до проведення Євро–2012 Держгірпромнагляду відводиться не остання роль. Як здійснюється контроль дотримання правил безпеки на об’єктах, що зводяться або реконструюються? Чи є претензії до забудовників?

-- З огляду на суттєве нарощування обсягів будівельно-монтажних робіт і випадки травмування працівників на об’єктах з підготовки до проведення в Україні фінальної частини Європи–2012 питання безпеки праці набуває не меншої актуальності, ніж решта питань будівництва. Завдання нашої системи – запобігти випадкам виробничого травматизму на об’єктах підвищеної небезпеки. Для цього створено відповідні комісії, які щотижня обстежують майданчики – перевіряють роботу служб охорони праці генпідрядних, субпідрядних організацій та інших підприємств, які залучені до виконання робіт.

Однією з нових, але вже досить дієвих форм контролю за виробничою безпекою на цих об`єктах, є так звані бригади «Зелених жилетів». Цей метод використовують у Києві, Донецьку, Харкові та Львові.

Щодо  наших претензій до забудовників. Основні порушення – у невизначеності відповідальності замовника та генерального підрядника. Заходи з безпеки праці не розроблені, досить часто залучають некваліфікованих працівників без відповідної підготовки, нехтують вимогами забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Зрештою вся робота Держгірпромнагляду спрямована на захист людського життя і дотримання цивілізованих норм праці.

Віталій ЧЕПІЖКО,
„Урядовий кур’єр”

* * * 

ДОСЬЄ “УК”

Олександр Хохотва.

Народився  1952 року на Донеччині. Закінчив Донецький політехнічний інститут. За фахом – гірничий інженер-електрик. Очолював ряд вугледобувних підприємств Донецького регіону. Працював директором Департаменту вугільної промисловості Міністерства палива та енергетики України. Депутат Донецької обласної ради V скликання. Упродовж чотирьох років працював Заступником Голови Донецької облдержадміністрації. 22 вересня 2010 р. розпорядженням КМУ призначений Головою Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.