Реалізація державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці на 1416 підприємствах (1204 - державної форми власності, 120 - колективної і 92 - приватних), в установах та організаціях вугільної промисловості України із загальною кількістю 504,5 тис. працюючих здійснюється 24 державними і 5 спеціалізованими інспекціями територіальних управлінь Держпромгірнагляду в 6 областях: Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській та Львівській. Державний нагляд здійснюють 300 державних інспекторів.

З метою підвищення рівня організації та удосконалення форм державного нагляду на підприємствах вугільної промисловості у складі територіальних управлінь по Донецькій, Луганській та Львівській областях створено відповідні гірничі округи.

Упродовж звітного періоду порівняно з попереднім роком державними гірничотехнічними інспекторами здійснено:

• оперативні обстеження підприємств галузі – 54851 проти 55533 (на 1,3% менше);

• у разі виникнення загрози здоров’ю та життю працюючих інспекторами призупинено робіт/об’єктів – 44,3 тис. проти 40,6 тис. (на 9,1% більше);

• за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр притягнуто до відповідальності працівників – 27,4 тис. проти 27,3 тис. (на 0,4% більше);

• оштрафовано 17,3 тис. проти 14,2 тис. (на 21,8% більше);

• сума штрафів – 1271,9 тис. грн. проти 1008,6 тис. грн. (на 26,1% більше).

Усе це здійснено при зменшенні у 2005 році фактичної чисельності гірничотехнічних інспекторів на 36 осіб (300 проти 336).

У поточному році організовано і проведено 158 цільових і 334 комплексних перевірки стану промислової безпеки та охорони праці на вугільних підприємствах. За їх результатами узагальнену інформацію надіслано до Мінвуглепрому з пропозиціями щодо вирішення проблемних питань.

Упродовж 2005 року тричі (квітень, серпень, грудень) за ініціативою управління вводився локальний особливий режим на шахтах, небезпечних за газом метаном та вугільним пилом, а також на тих, що відпрацьовують пласти, схильні та небезпечні за раптовими викидами вугілля та газу метану (під час виникнення необхідності посилення державного гірничого нагляду).

У 2005 році завдяки удосконаленню структури управління, форм і методів державного нагляду у вугільній галузі вдалося посилити вплив наглядової діяльності на стан промислової безпеки та на зниження показників виробничого травматизму. Цього року на вугільних шахтах загальний травматизм знижено на 15,5% (травмовано 7768 осіб проти 9195 у минулому році), в тому числі смертельний – на 21,5% (загинуло 157 осіб проти 200 у минулому році), з них - 27 шахтарів померло від серцево-судинних захворювань, що становить 20,3% від усіх смертельних нещасних випадків на підземних роботах. Травматизм у галузі зі смертельними наслідками становить 14,4% від усіх смертельних нещасних випадків, які сталися у суспільному виробництві (1088).

На підземних роботах у поточному році травмовано на 37 осіб менше (133 проти 170) ніж за минулий рік. Від загальної кількості підземних нещасних випадків 26 (19,5%) сталися в очисних вибоях; 14 (10,5%) - у підготовчих вибоях; 93 (70,0%) - протягом діючих виробок.

Немає випадків смертельного травматизму на вугільних підприємствах Волинської області, у Донецькій області рівень травматизму знизився на 35,3% (90 проти 139), залишився на рівні травматизм у Луганській (50 проти 50) та Кіровоградській (1 проти 1) областях.

Підвищився рівень виробничого травматизму на підприємствах Львівської області на 5 випадків (7 проти 2) та Дніпропетровської області на 1 (7 проти 6).

Зростання травматизму допущено на підконтрольних підприємствах 9 ДГТІ, а саме: Стаханівська на 10 випадків (10 проти 0), Селидівська на 7 (12 проти 5), Єнакіївська на 6 (9 проти 3), Червоноградська на 5 (7 проти 2), Краснодонська на 4 (7 проти 3), Пролетарська на 3 (11 проти 8), Дзержинська, Октябрська та Павлоградська на 1 (5 проти 4), (9 проти 8) і (7 проти 6) – відповідно.

Високим залишається смертельний травматизм через такі травмуючі фактори:

• експлуатація підземного транспорту - 41 випадок (30,8% від всіх підземних загиблих);

• обрушення вугілля - 30 випадків (22,6%);

• інші – 29 випадків (21,8%), з них 27 - смерть гірників від серцево-судинних патологій;

• вибухи газу та пилу - 8 випадків (6,0%);

• експлуатація машин і механізмів - 7 випадків (5,3%);

• падіння - 7 випадків (5,3%);

• враження електрострумом - 6 випадків (4,5%);

• раптові викиди вугілля та газу – 3 випадки (2,3%);

• поверхня – 24 випадки (15,3% від усіх загиблих).

Як свідчить аналіз виробничого травматизму, основними причинами його високого рівня на більшості підприємств вугільної промисловості залишаються:

• незадовільний рівень виробничої і трудової дисципліни працівників, відсутність належного контролю з боку іженерно-технічних працівників за дотриманням паспортів кріплення і технологічних паспортів ведення робіт згідно з вимогами нормативних актів з промислової безпеки;

• низький рівень підготовки спеціалістів і керівників, велика плинність кадрів, часта зміна керівництва шахт і дільниць, несвоєчасне та неякісне їх навчання;

• порушення технології відкатки на рейковому транспорті;

• недостатня забезпеченість очисних і підготовчих вибоїв матеріалами для кріплення гірничих виробок;

• низький рівень механізації допоміжних робіт;

• порушення правил експлуатації гірничого і електромеханічного обладнання;

• несвоєчасне або формальне проведення медицинських оглядів та профвідбору;

• низька ефективність функціонування на шахтах системи управління охороною праці та нарядної системи.

У 2005 році загинуло 16 інженерно-технічних працівників (або 10,3% від усіх загиблих), у тому числі 12 гірничих майстрів. Варто відзначити, що 7 ІТП (або 8,2%) травмовано внаслідок порушень ними Правил безпеки та технології робіт. А всього близько 55% шахтарів (85 чол.) загинуло внаслідок особистої недисциплінованості, порушень трудової і технологічної дисципліни, необережних або несанкціонованих дій виконавців робіт.

При зниженні у 2005 році видобутку вугілля на 2,2 млн.тонн коефіціент смертельного травматизму на 1 млн. видобутого вугілля склав 2,0 проти 2,5 в минулому році. Найвищий його показник на шахтах Львівського гірничого округу – 2,6; найнижчий у ВАТ „Павлоградвугілля” – 0,58. Незважаючи на зниження рівня смертельного травматизму на шахтах Донецької області, за кожен мільйон тонн видобутого вугілля заплатили життям більше ніж 2 гірників (коефіцієнт – 2,5).

Торік на шахтах України сталося 22 аварії з груповими нещасними випадками, під час яких травмовано 88 осіб, з них 21 смертельно, що складає 13,5 % від усіх потерпілих. Найбільш великі аварії за людськими та матеріальними втратами сталися 16 квітня на шахті „Росія ” ДП „Селидіввугілля”, де через обрушення порід покрівлі загинуло 3 та травмовано 2 особи, і 25 червня на ш. „Лісова” ДП „Львівугілля, де під час вибуху газу метану травмовано 7 шахтарів, з них 5 - смертельно. У 2005 році у вугільній галузі сталося на 8 аварій більше (22 проти 14), але з менш трагічними наслідками. У них загинуло на 28 осіб менше, ніж у минулому році.

З метою поліпшення організації наглядової діяльності, підвищення кваліфікації інспекторського складу Управління організації державного нагляду у вугільній промисловості організовує проведення навчання із залученням фахівців галузевих інститутів, юристів і керівників Держпромгірнагляду, а також стажування фахівців у центральному апараті.

Разом із Мінвуглепромом щотижнево проводяться селекторні наради, на яких заслуховуються та вирішуються проблемні питання промислової безпеки. Щомісячно фахівці Управління беруть участь в засіданнях ПДК.

За ініціативою Управління щоквартально проводиться моніторинг виконання умов погодження програм розвитку гірничих робіт на шахтах у поточному році.

2005-го започатковано співпрацю між Держпромгірнаглядом МНС України та Головним управлінням промислової безпеки Китайської Народної Республіки в галузі безпечного ведення робіт та підвищення рівня промислової безпеки на вугледобувних підприємствах Китаю. 23 вересня 2005 року в МНС України відбулася зустріч української делегації з представниками державного управління промислової безпеки Китайської Народної Республіки. Сторонами підписано протокол про наміри.

Основними пріоритетами наглядової діяльності у вугільній промисловості були і залишаються:

• попередження вибухів газу та вугільного пилу через посилення нагляду за дотриманням вимог стану провітрювання та пилогазового режиму;

• впровадження широкомасштабної комплексної дегазації вугільних пластів;

• нагляд за безпечною експлуатацією стаціонарного обладнання, в першу чергу підйомних комплексів та вентиляторів головного провітрювання;

• нагляд за станом протипожежного та протиаварійного захисту вугільних шахт;

• нагляд за безпечною експлуатацією підземного транспорту;

• ефективне функціонування системи управління охороною праці і нарядної системи.

Першочерговим завданням у досягненні безаварійної роботи і зниження рівня виробничого травматизму на вугільних шахтах слід вважати дегазацію вугільних родовищ.

Необхідно також продовжувати роботу з удосконалення форм і методів контролю з метою посилення державного нагляду за станом охорони праці на підприємствах галузі.